Це книга про Героя, який своїми мужніми, широкими плечами захищав рідну землю та, як стало відомо, навіть перед смертю врятував життя трьох побратимів
Не передати словами почуття невимовного болю, безмежної скорботи і в той же час великої гордості за Народного героя України, що віддав своє життя за цілісність держави – Леоніда Валентиновича Дергача і Зарожан. Ці почуття 15 березня об’єднали чимало гостей у читальній залі Зарожанської сільської бібліотеки на заході «Свою Україну любіть».
У пам'ять про вірного сина України було упорядковано працівниками бібліотеки Зоєю Галичанською та Оксаною Винятинською та видано завдяки односельцям книгу «Наша гордість і біль…». Родичі, друзі, земляки, побратими загиблого патріота не стримували сліз, адже зі сторінок видання перед очима промайнуло щасливе дитинство та юність Леоніда, його життєві пріоритети.
Матеріал до книги зібрали члени літературної студії«Веселка» та клубу «Краянин». Складається вона із таких розділів: «Зростало юне патріотичне серденько», «Людина великого серця й розуму», «Я для тебе горів, український народе», «Прощання з Леонідом Дергачем», «Пам'яті Народного Героя України», «Віночок поезій-перлин, присвячених Леоніду Дергачу», «Данина пам'яті загиблому товаришу Леоніду Дергачу», «Про нашого героя не мовчать».
Сторінки книги знайомлять з героєм і здійсненням його мрії жити по справедливості, дотримуватися законності, що і привело його до Київської академії внутрішніх справ України на слідчо-криміналістичний факультет. У 2006 році став асистентом кафедри правосуддя юридичного факультету Чернівецького державного університету імені Ю. Федьковича, де й розпочав свою викладацьку діяльність, здобув звання кандидата юридичних наук, доцента.
Леонід щиро переймався проблемами земляків, тому очолив юридичну клініку, яка надавала безоплатну правову допомогу малозабезпеченим верствам населення. Був одружений, виховував двох синів Максима та Даниїла. Із березня 2015 року служив за мобілізацією на сході країни.
Його життєва позиція знайшла відображення в татуюванні, вибитому на руці: «Я живу на своїй, Богом даній землі». Гортаючи сторінки книги, можна відчути сильний дух, побачити відкриту душу справедливого і непримиренного героя-патріота.
«Ця книжка має стати даниною людської пам'яті не тільки нашому земляку Леоніду Дергачу, але й усім українським бійцям, що загинули в неоголошеній війні, моральною підтримкою тим, хто продовжує з честю виконувати свій військовий і громадянський обов'язок заради майбутнього українського народу», – зазначила вчитель української мови та літератури Наталія Клейменова.
Першими крізь сльози перечитували сторінки книги рідні та близькі Леоніда. Вона поїде також разом з побратимами у місце дислокації 72-ої бригади в Білу Церкву, а також в Авдіївку, де загинув Герой. Її читатимуть колеги та студенти ЧНУ імені Ю. Федьковича. Пам'ять про Леоніда в цій книзі зокрема буде збережена і у шкільному музеї рідної школи та шкільній бібліотеці Зарожанського НВК.
Присутні подякували батькам Валентину Леонідовичу та Алевтині Іванівні за виховання сина, вірного патріота України, який своїми мужніми, широкими плечами захищав рідну землю та, як стало відомо, навіть перед смертю врятував життя трьох побратимів, а також за те, що прищепили Леонідові ті високі моральні цінності, які для сучасників стали високим ідеалом справжньої гідності людської.
Представники ГО «Добротворець» вручили Алевтині Іванівні Дергач «Орден матері» від 72-ї окремої механізованої бригади, у якій служив Леонід.
24 березня цього року Леонід міг би відствяткувати 39-ту річницю свого народження. На жаль, подарунком до його цього дня стала книга пам’яті «Наша гордість і біль…», вічний біль, вічний жаль і скорбота.
